Антоніно,
Nи вже знаєш, що я завжди йду глибше. І зараз — саме той момент, коли варто трохи притормозити темп і подивитися на себе не лише з позиції сили, а з позиції турботи.
⠀
У тебе вже є результат. Він не в цифрах і не лише в фото. Він у твоїй системності, у твоєму “тримаю”, коли інші зривалися.
⠀
Але…
⠀
Всі твої результати зараз тримаються на одному паттерні: “я через втому, через біль, через подолання”. І саме це дає тобі дофамін. Відчуття: «Я змогла».
⠀
Але це не та стратегія, яка дозволяє гарно виглядати, відчувати тіло легким і сильним, і точно не та, яка веде до довготривалого балансу.
⠀
Центральна нервова система в тебе зараз на межі.
Аналізи показують: білки високі, але є ознаки зневоднення, низький рівень клітковини, дефіцит вітамінів, психоемоційне “відключення”, відсутність відновлення після тренувань.
Якщо ми продовжимо у такому темпі — тіло буде втрачати м’язи, гальмувати метаболізм і жирово-м’язове співвідношення не вийде таким, як ми хочемо.
Тому завдання наступного етапу — перебудувати не тільки раціон, а й підхід до себе.
Ми не “скидаємо швидкість”, ми виходимо на рівень витриманої сили.
І твоя нова схема виглядає так:
Наступні 10 днів ми не «закручуємо гайки», а навпаки — трохи відпускаємо тіло, щоб воно не впало в повну компенсацію.
Ти досі у фазі змін — жир продовжує йти, просто зараз нам важливо не «вижимати», а переключити метаболізм у режим сили й адаптації.